Якщо ви колись дивились на своє дерево гаплогруп на FTDNA чи YFull, то бачили вкладені одна в одну назви на кшталт R1a → R1a1 → R1a1a1b1a2. Це стара, класична номенклатура — зараз кладам частіше дають ім'я за конкретним SNP-маркером (типу R-M417), про що скажемо в кінці. Але для того, щоб зрозуміти сам механізм — звідки взагалі беруться нові розгалуження — старий, послідовний формат зручніший: по ньому одразу видно вкладеність гілок. Тому в цьому пості, свідомо користуємось саме ним: A, A1, A1a — а не SNP-кодами. Мутація — це подія, а не властивість Y-хромосома й мітохондріальна ДНК передаються майже без перетасування: батько → син, мати → всі діти. «Майже» — бо раз на кілька поколінь у цьому копіюванні виникає одна стійка зміна, SNP. Вона закріплюється й далі йде вниз до всіх нащадків цієї людини — назавжди, разом з усіма мутаціями, які вже накопичились до неї. Саме тому дерево гаплогруп будується знизу вгору кумулятивно: кожна гілка — це набір усіх мутацій предків плюс власна нов...